MS Tech Home  /  BibleDatabase Home  /  Tell a Friend  / About MS Tech /



Ukrainian Bible - Main Index

 

Acts 20

[1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8] [9] [10] [11] [12] [13] [14] [15] [16] [17] [18] [19] [20] [21] [22] [23] [24] [25] [26] [27] [28]

20:1 ¶ А як заколот стих, то Павло скликав учнів, і, потішивши та попрощавшись із ними, вибрався йти в Македонію.

20:2 Перейшовши ж ті сторони та підбадьоривши їх довгим словом, прибув до Геллади,

20:3 і прожив там три місяці. А як він захотів був відплинути в Сирію, то змову на нього вчинили юдеї, тому він узяв думку вертатись через Македонію.

20:4 Разом із ним пішов Сопатер Піррів із Верії, Аристарх та Секунд із Солуня, і Гай дерв'янин, і Тимофій, а з азійців Тихик та Трохим.

20:5 Вони відбули наперед, і нас дожидали в Троаді.

20:6 А ми відпливли із Филипів по святах Опрісноків, і прибули днів за п'ять у Троаду до них, де сім день прожили.

20:7 ¶ А дня першого в тижні, як учні зібралися на ламання хліба, Павло мав промову до них, бо вранці збирався відбути, і затягнув своє слово до півночі.

20:8 А в горниці, де зібралися ми, було багато світел.

20:9 Юнак же один, Євтих на ім'я, сидів на вікні. Його обгорнув міцний сон, бо задовго Павло промовляв, і він сонний хитнувся, і додолу упав із третього поверху, і підняли його мертвого...

20:10 Зійшов же Павло та до нього припав, і, обнявши його, проказав: Заспокойтесь, бо душа його в ньому!

20:11 А вернувшись, він хліб переломив і спожив, і бесіду довго точив, аж до досвітку, потім відбув.

20:12 А хлопця живим привели, і зраділи немало.

20:13 ¶ А ми наперед пішли до корабля, та в Асс попливли, щоб звідти забрати Павла, бо він так ізвелів, сам бажаючи пішки піти.

20:14 А коли він із нами зійшовся в Ассі, ми взяли його та прибули в Мітілену.

20:15 І, відплинувши звідти, ми назавтра пристали навпроти Хіосу, а другого дня припливли до Самосу, наступного ж ми прибули до Мілету.

20:16 Бо Павло захотів поминути Ефес, щоб йому не баритися в Азії, бо він квапився, коли буде можливе, бути в Єрусалимі на день П'ятдесятниці.

20:17 ¶ А з Мілету послав до Ефесу, і прикликав пресвітерів Церкви.

20:18 І, як до нього вони прибули, він промовив до них: Ви знаєте, як із першого дня, відколи прибув в Азію, я з вами ввесь час перебував,

20:19 і служив Господеві з усією покорою, і з рясними слізьми та напастями, що спіткали мене від юдейської змови,

20:20 як нічого корисного я не минув, щоб його вам звістити й навчити вас прилюдно і в домах.

20:21 І я свідчив юдеям та гелленам, щоб вони перед Богом покаялись, та ввірували в Господа нашого Ісуса Христа.

20:22 І ось тепер, побуджений Духом, подаюсь я в Єрусалим, не відаючи, що там трапитись має мені,

20:23 тільки Дух Святий в кожному місті засвідчує, кажучи, що кайдани та муки чекають мене...

20:24 Але я ні про що не турбуюсь, і свого життя не вважаю для себе цінним, аби но скінчити дорогу свою та служіння, яке я одержав від Господа Ісуса, щоб засвідчити Євангелію благодаті Божої.

20:25 І ось я знаю тепер, що обличчя мого більш не будете бачити всі ви, між якими ходив я, проповідуючи Царство Боже...

20:26 Тому дня сьогоднішнього вам свідкую, що я чистий від крови всіх,

20:27 бо я не вхилявсь об'являти вам усю волю Божу!

20:28 Пильнуйте себе та всієї отари, в якій Святий Дух вас поставив єпископами, щоб пасти Церкву Божу, яку власною кров'ю набув Він.

20:29 Бо я знаю, що як я відійду, то ввійдуть між вас вовки люті, що отари щадити не будуть...

20:30 Із вас самих навіть мужі постануть, що будуть казати перекручене, аби тільки учнів тягнути за собою...

20:31 Тому то пильнуйте, пам'ятаючи, що я кожного з вас день і ніч безперестань навчав зо слізьми ось три роки.

20:32 А тепер доручаю вас Богові та слову благодаті Його, Який має силу будувати та дати спадщину, серед усіх освячених.

20:33 Ні срібла, ані золота, ні одежі чиєїсь я не побажав...

20:34 Самі знаєте, що ці руки мої послужили потребам моїм та отих, хто був зо мною.

20:35 Я вам усе показав, що, працюючи так, треба поміч давати слабим, та пам'ятати слова Господа Ісуса, бо Він Сам проказав: Блаженніше давати, ніж брати!

20:36 ¶ Проказавши ж оце, він навколішки впав, та й із ними всіма помолився.

20:37 І знявсь між усіма плач великий, і вони припадали на Павлову шию, і його цілували...

20:38 А найтяжче вони сумували з-за слова, яке він прорік, що не бачитимуть більш обличчя його. І вони провели його до корабля.

 

Created with  FREE HTMLCompiler by Bibledatabase